Авторизация
 

Ліквідація українських аграрієв


Володимир Зеленський, виступаючи на українсько-турецькому бізнес-форумі в Стамбулі, заявив: «Цього року ми обов'язково проведемо земельну реформу, що вже в наступному році дозволить створити ринок на 40 млн гектарів землі, яка є однією з кращих в світі за своєю якістю».

На Україні багато років діє мораторій на продаж землі, введений в 2002 році. З тих пір мораторій багато разів продовжували, останній раз - до 1 січня 2020 року. На його скасуванні постійно наполягають західні партнери, МВФ, ліберальні економісти. Скасувати мораторій обіцяли майже всі українські президенти, починаючи з Віктора Ющенка. Так, в скандально відомій книзі Віктора Януковича Opportunity Ukraine (можна перевести, як «Україна можливостей»), виданої на англійській мові в Австрії в 2011 році, ціла глава розписує закордонним інвесторам вигоди від скупки українських земель.

Однак крайня непопулярність такого кроку змушувала «тиснути на гальмо» навіть режим Порошенко, хоча справедливості заради треба відзначити, що при ньому проти скасування мораторію виступало впливове аграрне лобі. Аграрні барони, які орендують за гроші земельні ділянки у власників паїв, побоювалися, що земля піде в інші руки.

Однак розраховувати, що так само буде при Зеленському, й говорити нічого. Особливістю «Зе-парламенту» є не тільки абсолютна більшість у президентській партії, але і відсутність помітного аграрного лобі, як і інших груп впливу.


Позиція "Слуги народу"
«Команда Зе», яка зібрана з весільних фотографів, «креативних менеджерів» і професійних «активістів», в більшості своїй мало що розуміє в сільському господарстві як такому.

При цьому місцеві аграрні барони розглядають Україну як свою вотчину і не бажають запускати в неї конкурентів з транснаціональних корпорацій (ТНК). «Антиолігархічна кампанія», яку ведуть активісти і ЗМІ, переслідування багатьох українських олігархів на Заході, постійні нагадування про «несправедливість приватизації» спрямовані зовсім не на те, щоб повернути приватизовану власність народу.

Сенс в тому, щоб провести перерозподіл власності на користь ТНК, як в 2005 році, коли Криворіжсталь вилучили у Ахметова і Пінчука і перепродали індійсько-британському магнату Лаші Міталу. Тоді, однак, цей процес розвитку не отримав. Слід очікувати, що зусилля Зеленського і Ко будуть спрямовані на те, щоб остаточно перетворити Україну в «країну мрії» глобального капіталу. 

Ринок землі є в переважній більшості країн, але практично скрізь для цього ринку існують значні обмеження. Практично у всіх країнах законодавчо обмежено або зовсім відсутнє право купівлі землі іноземцями, існують обмеження на концентрацію земельної власності в одних руках, часто для володіння землею потрібен досвід ведення фермерського господарства. У Німеччині, наприклад, на власників накладаються зобов'язання використовувати землі за призначенням і діє 10-річний мораторій на перепродаж землі новим власником з метою уникнути спекуляції землею. В нашому випадку Зеленський агітує турків і інших скуповувати українську землю, видно, що він не планує обмежувати ринок землі. 

За словами глави секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського, вже працює група, яка веде консультації зі Світовим банком щодо моделі запуску ринку землі. 

«Швидше за все, буде обраний найбільш ліберальний варіант - з допуском до покупки українських чорноземів іноземних інвесторів. Що, власне, і лобіюють міжнародні кредитори», - каже Забловський.


Плюси і мінуси зняття мораторію
На думку голови Фонду муніципальних реформ "Магдебурзьке право" Михайла Поживанова, відсутність вільного земельного ринку гальмує здорову конкуренцію і зростання сільськогосподарської галузі; неефективне управління земельними ресурсами позбавляє мотивації фермерські господарства; Україна як аграрна держава втрачає привабливість на світовому ринку тощо. 

В свою чергу Захід наполягає на доцільності відкритого доступу до українських земель не тільки через інтереси ТНК, які мають намір вирощувати на українських чорноземах продукцію (ГМО, масляні культури, біопаливо). Кредиторів цікавить ще повернення даними Україні кредитів. Робиться розрахунок на те, що наплив інвесторів дозволить поправити платіжний баланс країни та знизити ризик дефолту.

З одного боку ці тези цілком і повністю справедливі, проте одного бажання модернізувати ринок землі мало. В даному випадку рішення щодо скасування мораторію, привабливого для іноземних інвесторів, має співвідноситися з передбачуваними ризиками. Тобто якщо українські землі почнуть викуповувати транснаціональні компанії, це може грунтовно змінити структуру Ураїнського агропромислового комплексу, що загрожує падінням виробництва і скороченням експорту на час перерозподілу земельних власників. У перспективі це може обернутися і скороченням робочих місць у цій сфері діяльності.

Тому, враховуючі ці чинники, до питання відміни мораторію слід підходити вкрай відповідально та обережно, особливо в умовах відсутньості відповідної законодавчої влади.




  Следите за нами в Telegram  



  •   13-08-2019, 11:02
  •   Gin
  •   78

ПОСЛЕДНЕЕ
ПОПУЛЯРНОЕ
  • По рейтингу
  • Читаемое
Мы в соцсетях
  • Facebook
  • Twitter