Авторизация
 

Чому не варто шукати “моторчик і лопаті” в Основному законі країни?

    
Яка Конституція потрібна Україні й чи потрібно змінювати Основний закон? Про це з нагоди Дня Конституції дискутували в харківському прес-клубі. 

На питання «Як часто потрібно змінювати Конституцію?» - єдиної відповіді немає: всі суспільства різні й розвиваються по-різному, - вважає доцент кафедри Конституційного права Харківського національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого Григорій Берченко.  


«Конституція Сполучених Штатів має всього декілька десятків так званих поправок і була ухвалена більш ніж 200 років тому та діє до цього часу. З іншого боку, є конституції, ухвалені в багатьох країнах нещодавно. Що стосується української Конституції, підхід до народовладдя в ній не зовсім вдалий. З одного боку в нас сказано, що народ має право визначати й змінювати конституційний лад, з іншого боку, зміни до Конституції лише до трьох розділів мають проходити через затвердження референдумом, інші зміни не потребують такої процедури. Більше того, в нас парламент може внести зміни до Конституції для самого себе. Так було, коли нардепи продовжили строк своїх повноважень на один рік. Те ж саме стосується й недоторканості: депутати, по суті, будуть її скасовувати для самих себе. Це є недоліком. Крім цього, неврегульованим є й порядок ухвалення нової Конституції», - зауважив науковець.

Яким чином пропонують змінювати Основний закон? Чи не суперечать йому реформи, що проводяться в Україні? На ці та інші запитання журналісту інформагентства «ФАКТ» надав відповідь Григорій Берченко. (на фото праворуч)


- Пане Григорію, ми ведемо розмову під час виборчої кампанії. Прокоментуйте пропозиції конституційних змін від різних політсил та кандидатів-самовисуванців.

- Тут можна згадати пропозиції, які звучали від нашого президента, котрий говорив про скасування депутатської недоторканності, який говорив під час виборчої кампанії про відкликання депутатів. З цього приводу дійсно питання депутатської недоторканності вже роками в підвішеному стані, є багато законопроектів: якщо буде ще один, то це буде, можливо, десятий. Це досить поширене питання, що було підтверджене на Всеукраїнському референдумі двотисячного року. 

Що стосується відкликання депутатів - це нагадує більше так званий імперативний мандат, який не вважається демократичною практикою, тому такі пропозиції, на мій погляд, не є доречними. Якщо про скасування депутатської недоторканності є законопроекти, то про так званий імперативний мандат законопроектів немає. Це все лише в процесі обговорення, але що стосується демократичності саме цього механізму - імперативного мандата - це викликає великі сумніви й занепокоєння в разі, якщо реально йтиметься про відкликання виборцями або партією вже обраного народного депутата.

- Ще одна політична сила, й не лише одна, пропонувала парламентську республіку, запровадження інституту канцлерства, зменшення ролі президента. Як гадаєте, це має перспективу в нашій країні?

- Конкретна модель конкретної країни - це питання й політичне, й політологічне. Я думаю, що можна зупинитися на тій моделі, яка є зараз на сьогоднішній день. Хоча є пропозиції президентської республіки, парламентської республіки. Єдине - було б не погано, якби це було щиро, щоб була ця пропозиція продумана, тому що зміна Конституції - складний процес. 

- Які тенденції в українській політиці переважають: парламентські чи пропрезидентські?

- Є, звичайно, парламентсько-президентська модель, але ця традиція президентсько-парламентської республіки, яка з 1996 року в нас була, дійсно довгий час зберігається, хоча парламент потихеньку якось так відвойовує цей статус парламентсько-президентської республіки. Але ті пристрасті на президентських виборах демонстрували більшу традицію, пов’язану з президентсько-парламентською республікою. Проте ми маємо розуміти, що дійсно ключова річ з точки зору формування уряду, реалізації державної політики  - це все ж таки парламентські вибори, за результатами яких будуть створені коаліція і уряд.

- Пане Григорію, низка реформ, які провадяться, приміром, медична, - потребують внесення змін до Конституції. Чи не суперечать вони Основному закону?

- Стосовно медреформи є велика проблема з точки зору права на так звану безоплатну медичну допомогу навіть не в межах реформи, а в цілому щодо медичної системи України. З точки зору освіти - нещодавно було ухвалено закон про освіту, і там ставилось питання про мову освіти і навіть є на сьогоднішній день справа в Конституційному суді з цього приводу щодо конституційності саме цієї норми. Ми намагалися це прокоментувати, дати якісь свої оцінки. Однозначно стверджувати про неконституційність цієї пропозиції важко, хоча тут питання виникають. Подивимося, яке рішення ухвалить Конституційний суд. 

- Ще в нас децентралізація, адміністративна реформа...

- Є дійсно питання децентралізації шляхом внесення змін до Конституції, яке так і не було втілене. Двічі робилися спроби внести такі зміни і це дійсно перспективна річ. Ті механізми децентралізації, які запроваджуються, вони робляться, але вони стосуються більше економічних бюджетних питань. Що стосується органів влади, то це ще нереалізоване. Зокрема, не створено виконавчі органи обласних і районних рад. Якраз це можна зробити тільки шляхом внесення змін до Конституції. Про це, думаю, варто говорити і ці зміни вносити.

- Які зміни до Конституції Ви прогнозуєте в найближчий час?

- Прогнозувати дуже важко, тому що зараз виборча кампанія. У нас ключовий орган, який вносить зміни до Конституції - це Верховна Рада України, точніше, це той орган, куди подається законопроект, а він його ухвалює. І тому який буде склад Верховної Ради, які політичні сили переможуть на цих виборах, і будуть вони, скоріше за все, формувати порядок денний. Звичайно, законодавчу ініціативу тут має президент України. Подивимося: поки що новообраний президент жодних законопроектів не вносив щодо внесення змін до Конституції. Можна припустити, що це буде стосуватися депутатської недоторканності, оскільки це було прямо озвучено на інавгураційній промові президента. 

- Які, на Вашу думку, нагальні зміни до Конституції потрібно внести?

- Потрібно ставити питання про створення виконавчих органів районних й обласних рад. Це дійсно те, що можна зробити й це допомогло б розвиватися місцевому самоврядуванню й країні в цілому. 
    
Інший учасник дискусії, представник громадянського руху «Живемо за Конституцією!» Леонід Бакумов ставиться скептично до конституційних змін: 

«Де гарантія, що найдосконаліший текст Основного закону, який тільки можна написати, - запрацює? Чому він запрацює, якщо не працює наявний текст?» - ставить риторичне запитання Леонід Бакумов. 

«Панегірика Конституції поки співати не будемо. Хоча це найкраще, що зробила Україна з 1996 року. Ми жодного дня не жили за цією Конституцією. Досі Україна не стала правовою, незалежною, соціальною державою. Коли кажуть, що Конституція не працює, я беру цю книжку й дивлюся: в неї немає моторчика, в неї немає лопатей, тобто це текст, який дає нам вказівку до дії. Це ми не працюємо, а не вона не працює. В нас не працює Конституція через те, що не запущено механізм місцевого самоврядування, який є спусковим гачком», - вважає громадський діяч.

Леонід Бакумов також нагадав про покладання квітів у День Конституції України до монументів посадовцями. Ця традиція видається громадському діячеві доволі сумною: разом з однодумцями Леонід Бакумов раніше закликав не ховати Конституцію в такий спосіб. На його думку, можна скористатися світовими традиціями: приміром, вивісити Державний прапор над будинком. За його словами, для традицій цього святкування в народу має визріти поштовх, що ми хочемо святкувати День Конституції. 
    
Зі святом, з Днем Конституції, шановні читачі! ІА «ФАКТ» радить кожному частіше перечитувати Основний закон, щоб знати свої права й не дозволяти ними маніпулювати тим, хто ставить себе над Конституцією нашої країни.


Матеріал підготував Роман Кривко 




  Следите за нами в Telegram  



  •   28-06-2019, 09:53
  •   Alina
  •   150

ПОСЛЕДНЕЕ
ПОПУЛЯРНОЕ
  • По рейтингу
  • Читаемое
Мы в соцсетях
  • Facebook
  • Twitter